А вже весна, а вже красна,
із стріх вода капле, –
молодому козаченьку
мандрівочка пахне.
Як поїхав козаченько
через чисте поле,
за ним його дівчинонька:
– Вернися, соколе!
– Не вернуся, забарюся,
гордуєш ти мною,
буде ж теє гордування
все перед тобою!
