А я собі звуся Вируся
Та й зі своїм милим сваруся.
Щоб не ходив на вечорниці,
Щоб не любив чужі молодиці.
А він ходить на вечорниці,
А він любить чужі молодиці.
Ой, піду я сусіди питати,
Чим я маю милого лякати.
Переверни кожушину догори,
А на ноги натягай рукави.
Та й лягай під перину спати,
Прийде милий, будеш го лякати.
Ой, прийшов мій милий в час ночі,
Вставай мила, вечеряти хочу.
А я встала з-під перини, як вівця,
А мій милий покотився до стільця.
А я встала догори ногами,
А мій милий втік на п’єц до мами.
Ой, мамусю, що то в хаті за біда:
Хребет білий, чорная борода?
Лягай, сину, з жінкою спати,
Хай не буде тя біда лякати.
