Як приїхав бригадир
Та й на сивому коні,
Іди, іди в поле жати,
Будеш мати трудодні.
Як приїхав він у поле,
Коло мене собі став,
Я ще копи не нажала,
Він чотири записав.
Покидай сю роботу
Та й іди додому,
Вари з сиром пироги,
Я приїду потому.
Як прийшов же він до неї
Ще й не роздягнувся,
Поглядається в вікно –
Чоловік вернувся.
Бригадир, бригадир,
Що будем робити,
На подвір’ї чоловік,
Буде обох бити.
Бригадир, бригадир,
Сідай у куточку,
А я скажу чоловіку –
Посадила квочку.
Добрий вечір, моя мила,
А що тут чувати?
А що в тебе під лавкою
Таке пелехате?
Чоловіче ти мій,
Їж цибулю та й мовчи,
Посадила рябу квочку,
А ти її не дрочи.
Ой, жінко моя,
А що то за квочка?
Що у неї попід шию
Вишита сорочка?
Ой, жінко моя,
Та цибуля – не обід,
По твоєму – ряба квочка,
По моєму – бригадир.
Як узяв чоловік
Дубове поліно,
Дісталося бригадиру,
Дісталося жінці.
Не виходить бригадир
На свою бригаду,
Бо розбита голова
Спереду і ззаду.
