Яків Щоголів: Вірші

Яків Щоголів (1824 – 1898) – український поет, який основну частину свого доробку написав у зрілому віці. Частину його творів поклали на музику. Автор мав трагічну долю. Він сам не вирізнявся гарним здоровʼям і в дитинстві тяжко перехворів. Його донька тривалий час хворіла на сухоти, а син помер від запалення мозку. Сам поет на схилі днів тяжко хворів і змушений був продати все майно, навіть будинок. Трагедії, які супроводжували все життя Якова Щоголіва, відбилися і в його віршах.

У своїй поезії Яків Щоголів опирається на традиції народної творчості. У віршах, які мають сюжет, можуть зʼявлятися персонажі української міфології.

Вірші автора філософські і певною мірою песимістичні. Він вкотре нагадує, що немає на цій землі нічого вічного. Для творів характерні релігійні мотиви, є вірші, які фактично можна прирівняти до молитви. Часто зустрічається у творчості опис побуту українців різного стану – козаків, селян, ремісників тощо.

Яків Щоголів використовує такі художні засоби, як повтори, символізм, персоніфікація, метафори. Зустрічається у віршах урочиста та застаріла лексика.