Євген Гуцало – Дзвіночок сміху: Вірш

Дзвіночок сміху — мій син — прокидається вранці.
Будить сонце — хай світить. Будить трави — нехай ростуть.
Будить пташок — хай співають… Будить ніжність мою…

Дзвіночок сміху — мій син — не вмовка цілий день.
Щоб сонце світило. Щоб трави росли і цвіли.
Щоб співали пташки… І щоб ніжність була зі мною…

Дзвіночок сміху — мій син — засинає увечері в ліжку.
Засинає за обрієм сонце. І трави поклалися спати.
Пташині пісні задрімали… Тільки ніжність моя не засне…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Гуцало – Дзвіночок сміху":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Гуцало – Дзвіночок сміху: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.