Євген Гуцало – Мандрує день за літніми вітрами: Вірш

Мандрує день за літніми вітрами.
Поля… Поля… Не видно ні душі.
Село з долини дзвонить криницями,
і шарудять пошерхлі комиші.
Веслує літо в хмарну обологу
по заводях просмоленим човном,
і, натомивши у мандрівці ноги,
лягає день спочити за горбом.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Гуцало – Мандрує день за літніми вітрами":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Гуцало – Мандрує день за літніми вітрами: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.