Моря — зелене та блакитне.
Зелене в обріях стоїть.
Блакитне над зеленим квітне,
іскриться і палахкотить.
Зелене — жайворонком сяє,
смарагдом ллється і кипить,
і наслухає, наслухає,
як угорі мовчить блакить.
Блакитне — світиться й палає,
Блакитне – котиться, тіка,
Крильми напруженими має —
од вибалка аж до горбка.
Зелене — солодко, врочисто
завмерло — й на коротку мить
хор жайворонків променистих
пречисте угорі гримить!
І сум у радість переходить,
і в ласку переходить гнів…
Течуть, течуть органні води
моїх небес, моїх полів.
Моря — блакитне і зелене…