В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги
і грудьми припади до грудей березневих вітрів.
Подивися, як зірка за дуб зачепилася рогом,
і послухай, як думка заборсалась в копанці слів.
Гуси плещуть крильми в чорну ніч кригоходу,
а в колодязі темряви шерхнуть і в’януть сніги.
Скоро ранок зіпнеться на сині, розбурхані води,
що затоплять городи, забувши свої береги.
Буде плямою сірою зводитись батьківська хата,
і забухає в скроні гаряча і збурена кров.
Щось казатимуть в снах незвичайне дівчата
і спішитимуть в снах по стежках до дібров.
Ще й за яром зведеться до неба долина горбата
і простелить долоню тужаву із жилами борозни.
Перший місяць весни буде в неї зірками кидати —
перший місяць весни.
