Що ластівка у небі написала
крилом — достоту пушкінським пером?
Що розчерком крила намалювала
на хмарі, що біліє над селом?
Від бога даним хистом блискавичним,
що криє ум граційний, неземний,
вона весни послання феєричне
вручала нам від імені весни.
Крилом вручала й балістичним летом,
бо тільки так могла вона й вручить,
високопарним будучи поетом
у самознищення прекрасну мить.
Читаймо ж те послання в небі чистім
на хмарі, що біліє над селом,
із пушкінським, із артистичним хистом
пташиним намальоване крилом.
І раптом ластів’їне те натхнення
відкриється в небесній глибині,—
і звідаємо ластів’їний геній,
що пушкінському генію зрідні…
