О, знову музика –
ґраційних
білооких
конвалій.
Зелену радість їх я розумію,
Тільки
Не можу перекласти на слова,
Загнати в огорожі
старих понять.
Хто бачив,
Як зводяться октавами дуби,
Хто чув,
Як жіночі
голоси беріз
Хорал співають, –
той у дні весни
Залишить всі папери в установі,
Моря чорнила і важливі справи.
І від мух,
Що прокидаються між рамами подвійними,
Подасться в ліс:
послухать музику –
ґраційних
білооких
конвалій.
