Євген Маланюк – Останній лист: Вірш

… Ім’я біблійне — Анна –
Вогнем пустелі спалює уста.
1923

Вибачте, Ганно Редер,
Серце Вас не забуде.
Келих гіркого меду
Офірували нам люди.
Людське, земне, долинне
Ось перестріло нас —
Чи ж своєчасно долине
Наша невчасна весна?

Трояндо Ієрихону,
Ніжна саронська сарно,
Зустрів я земну мадонну
І — гірко мені, і гарно.
І от для анахорета
Трудна, жорстока путь…
Ганно Редер, о, Ганно Редер,
Як же звикнути? Як забуть?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Маланюк – Останній лист":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Маланюк – Останній лист: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.