Співає сонце: «Слава в вишніх!»
Весняний день в теплі умлів.
Буяє на розквітлих вишнях
Солодке молоко землі.
Знов знаю — сонце сльози витре,
Весна покличе вдалечінь.
Чому ж рида бандура вітру?
Чому ж від хмар холодна тінь?
Чому ж так солодко до болю —
Молитись, плакати, радіть?
Все сниться, сниться рідне поле,
Юнацтва незабутня мить.
Все сниться молоко на вишнях.
Та не на цих, а тих, що там,—
Де рідне сонце славу в вишніх
Співа полишеним степам.
