Ich hab’ main Herz
In Heidelberg verloren…
Студентська пісня.
1.
Так трудно родиться весна —
Дощами, смутками, туманом…
Мов яд нездійсненого сна
Ця ніч, від сліз і квітів п’яна.
Мов склянка мертвої води
Цей день тверезий і гріховний.
Немає сил. Зажди, зажди —
Ще будуть тижні сонцем повні.
Засяє синню сіра вись,
Ріка розтопиться блакиттю.
Зроби зусилля: помолись
Назустріч згубі й лихоліттю.
2.
Тут немає руїн. Тут війна оминула —
Може, гори закрили й сховали життя.
Старий Гайдельберґ снить про веселе минуле,
Що пролинуло без вороття.
От і ми повторяємо юність і радість,
От і ми заблукали й блукаєм у нім.
І ці ночі і дні, офіровані зраді,
Не живем, не впиваєм, а — сним.
3.
І день потьмарився, і радість щезла,
Хоч над Некаром сяє ранній май.
Ритмічно ось занурюються весла,
Співає хвиля… Та весни — нема,
Спурхнула, наполохана пташина,
В незнаний вирій. Марно викликать.
Пливе ріка, байдужа і незмінна.
Пливуть віки, байдужі, як ріка.
