За все: за серця пломінь ярий,
За гострий зір, за владу слів,
За пристрасну жадобу кари,
За дні, потоплені у злі,
За крила гордого кондора,
За те, що все було — ущерть,—
Камінним кроком Командора
Ось чую: тяжко сходить смерть.
- Наступний вірш → Євген Маланюк – Життя біжить необориме
- Попередній вірш → Євген Маланюк – За мармурові мури мрій
(Оцінок ще немає)