Ще в полон не брали тоді,—
Приліпили його до стовпа…
На землі, від крові рудій,
Кривава ропа…
А він був молодий такий!
Цілував, мабуть, гаряче…
Довго, довго йому круки
Випивали світло з очей!
А тепер там зійшов полин.
Телеграфні стовпи…
Загубився селянський син —
Відробив!
