Євген Плужник – Вікно в садок, тож пахощі зела: Вірш

Вікно в садок, тож пахощі зела
Присмачують мені пригірклість ліків…
— Скажи, недуго, де ти сил взяла
Маленькі радості роздмухати в великі?

Чи викриває твій упертий жар
Одну з химер прехитрої натури, —
І повнота життя лиш спільний дар
Фармакопеї і температури?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Вікно в садок, тож пахощі зела":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Плужник – Вікно в садок, тож пахощі зела: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.