Запалюй радісний вогонь у грубі;
дивись, як тихо жевріють дрова,
і згадуй ті давно забуті й любі,
перед роками мовлені слова.
І вже відживлений тобою спомин
вдягає всю кімнату в жовтий чар,
і з димом смуток твій летить у комин,
щоб з ним розвіятися серед хмар.
