Зеленеє жито, зелене: Вірш

Зеленеє жито, зелене…
Хорошії гості у мене,
Тільки ж моє серденько схне,
Що милая заміж іде.
Тільки ж моє серденько схне,
Що милая заміж іде.

Іди, іди, мила, здорова,
Не скажу я тобі ні слова:
Єсть у мене кінь вороний, —
Я поїду сам до вдови.
Єсть у мене кінь вороний, —
Я поїду сам до вдови.

Удівонька двір замітає,
Козаченько удови питає:
«Удівонько, серце моє!
Чи любиш ти вірно мене?
«Удівонько, серце моє!
Чи любиш ти вірно мене?»

«Якби тебе я не любила,
То б до тебе я не ходила;
А то тебе вірно люблю
І за тебе заміж іду.
А то тебе вірно люблю
І за тебе заміж іду».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Зеленеє жито, зелене":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Зеленеє жито, зелене: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.