Журба за журбою: Вірш

Журба за журбою,
Туга за тугою.
Дала ж мене мати
Заміж молодою.

На людському полі
жито та пшениця,
А на мому полі
Кукіль та метлиця.

На людському полі
Косарики косять,
А на мому полі
журавлики зносять.

На людському полі
Копа до копи,
А на мому полі
Лежать штири снопи.

А я подумала,
Що з ними зробити,
Чи їх в скирти скласти,
Чи помолотити?

Чи їх в скирти скласти,
Чи помолотити.
Чи здати до корчми
та й тії пропити?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Журба за журбою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Журба за журбою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.