Журба ж мене сушить,
Журба мене вялить,
Та либонь мене журба
З білих ніжок звалить.
А я тій журбі
Та й не подаюся,
Піду до кормошки,
Горілочки напюся.
А я з того жалю
Піду погуляю –
Піду у вишнев сад
Ягід назриваю.
Я в саду гуляла,
Ягід не нарвала,
Ягід не нарвала,
Грушок назбирала.
Ягід не нарвала,
Грушок назбирала,
Назбирала грушок
Повненький хвартушок.
Ой чи мені сісти,
Ції грушки з’їсти?
Чи Дунай-річку брести-
До милого нести?
Брела, брела річку-
Не змочилася.
На свого милого
Не надивилася.
