А ще пригадуй — не пригадуй,
Само озветься, защемить,
Як за недавнім снігопадом
Сховалась наша дивна мить.
І знаєш ти, чому так свято
І так врочисто ліс мовчить.
- Наступний вірш → Анатолій Рекубрацький – Не знати страшно
- Попередній вірш → Анатолій Рекубрацький – А погляд той
(Оцінок ще немає)