В ту ніч стукав клен у вікна золоті,
Зіщулений, тулився він до хати,
Обмацував шибки і все хотів, хотів
Зелений гомін вплюснути в кімнату.
Навально хмари облягли село,
Котилося далеке гримкотіння,
І стугоніло, гупало, гуло,
Й звисало блискавиць руде коріння.
І все ж земля не дочекалась злив,
А ми проснулись вранці,
А над нами —
Вологі скирти хмар, де блискавки жили,
Розкидані буястими громами.
