Анатолій Рекубрацький – Клич землі: Вірш

Вже мостять гнізда гави.
На весну
Звернуло сонця
Передковічне коло.
Ще мить —
і все прокинеться від сну.
Ще мить —
і бризне зеленню навколо.

Та інша мить чомусь мені щемить.
Весна прийде.
Весна, звичайно ж, буде.
Та чому ж сплять.
Ще й досі сплять всі люди,
Неначе всім нам
Розхотілось жить.

Врожай не ждіть
Од виборів, чи преси,
Я б не хотів
Нагадувать про те,
Що в світі
Лиш одна ЗЕМЛЯ
Не бреше:
У неї що посадиш,
Те й росте.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Рекубрацький – Клич землі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Рекубрацький – Клич землі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.