Анатолій Рекубрацький – На своїй землі: Вірш

А восени
миліш за все —
зелений колір.
Крізь листопад
він найяскравіше
зорить.
Озимини
зелений дим,
зелене поле,
зеленим цвітом
юну душу молодить.

Я сам зорав
це поле
і засіяв.
Мої сліди
іще не вичахли
в росі.
Це власна праця
на околі
зеленіє.
Це почуттів
моїх земний,
зелений спів.

Я так давно
уже таких
не бачив сходів,
ліс рук зелених
голосує за врожай.
Озимини
зелений дим,
зелений подив,
і лісосмуги
листопадова
межа.

Це просто так
не можна, мабуть,
зрозуміти,
як пломенить
тобою зрощена
краса.
Заради цього
таки варто
жить на світі.
Це твій політ.
Це твоя злітна
полоса.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Рекубрацький – На своїй землі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Рекубрацький – На своїй землі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.