Це той час,
Коли тільки втрати,
Хоч нікуди
Вже й не ходи…
Той десь щез.
Той кудись потрапив.
Найстрашніше,
Коли назавжди.
Не цінуємо те,
Що маєм,
Хоча сам же
Все це садив…
Та, втрачаючи, —
Набуваєм.
Набуваєм,
На жаль,
Назавжди.
- Наступний вірш → Анатолій Рекубрацький – Не тільки про дерева
- Попередній вірш → Анатолій Рекубрацький – Усе зі мною
(Оцінок ще немає)