Я таємницю миті зрозумів, —
Сніжинку вітер у вікно замів,
Метеликом вона влетіла шалим.
І враз — пропала.
Так просто зникла.
За коротку мить.
І погляд у повітрі мій щемить,
Тут зовсім ні при чому невидимки.
Це мить.
Це вічність.
Мов твоє кохання,
Як відстань від вікна
До розтавання
Для сніжинки.
