Просто так.
Серед степу.
Під нашим небом.
Там,
Де трави шукають
До сонця доріг —
Лиса пляма землі —
Немов так і треба.
Кажуть,
Тут цілий склад
Амоналу згорів.
Ні трави,
Ні куща.
Тут,
Під небом,
Під птахами.
Хто не знає —
Від подиву
Так і не знайде слів.
Ось уже стільки літ,
Як огонь
Десь зачах
На Заході.
А у нас, серед степу, —
Лиса пляма землі.
Навесні
Трактористи
її не розорюють,
їй сумується ялово
На зеленому тлі.
А у травні — учитель
Останній урок історії
З дітлахами проводить
На цій землі.
