Ще не вмерла й не вмре!
Відгуло. Відпливло. Відлетіло.
Але чому бринить
На новітньому вітрі сльоза,
Але чому й тепер
Нам усім іще не відболіло
Те, що пошепки дід,
Те, що пошепки батько казав.
Третій раз ми із попелу знову постали,
Третій раз заспівали у нашім гаю солов’ї,
Третій раз ми йдемо до правічного свого
Начала,
Третій раз очищаєм джерела вкраїнські свої,
Бо у грудях держави, мов птах,
серце Хортиці б’ється,
Кров козацька могутньо нуртує в аорті Дніпра,
Бо, я вірю, з колін Україна зведеться,
Бо ніколи народу козацька душа не вмира.
Третій раз. Третій раз.
Понад світом встає Україна.
І розсіється тьма.
І розвіється ядерний смог.
Третій раз. Третій раз.
Ще не вмерта і вже не загине.
Третій раз. Третій раз.
Трійцю люблять і люди, і Бог.
Бо, я вірю, з колін Україна зведеться,
Кров козацька могутньо нуртує в аорті Дніпра,
Бо у грудях держави, мов птах,
серце Хортиці б’ється,
Бо ніколи народу козацька душа не вмира.
Третій раз ми йдемо до правічного свого
Начала,
Третій раз очищаєм джерела вкраїнські свої,
Третій раз ми із попелу знову постали,
Третій раз заспівали у нашім гаю солов’ї.
Ще не вмерта й не вмре!
Ми не голі, не босі, не ниці.
Підставляйте плече.
Дужим розум напружуйте свій.
Нам нести в майбуття
Синє небо і жовту пшеницю.
І якщо вже не нам —
Дітям жить в Україні новій.
Третій раз ми йдемо до правічного свого
Начала,
Кров козацька могутньо нуртує в аорті Дніпра,
Третій раз ми із попелу знову постали,
Бо ніколи народу козацька душа не вмира.
Бо у грудях держави, мов птах,
серце Хортиці б’ється,
Третій раз очищаєм джерела вкраїнські свої,
Бо, я вірю, з колін Україна зведеться,
Третій раз заспівали у нашім гаю солов’ї.
