Дружині Надії
В тривожний вирій літ
Мої згадки занесені.
Відснилось.
Пропливло.
Та видиться мені:
Печальна чайка брів
Над голубими плесами
Шугає крізь літа
На фото,
На стіні.
На Хортиці моїй
Така ж багряна віхола,
На Хортиці моїй
Такий же листопад.
В країну синіх снів
Од мене ти поїхала.
Лиш спогадом одним
Верну тебе назад.
Я, може б, відшукав
Любов свою останню,
І, може б, інша “ти”
Любилася мені.
Та чайка брів твоїх,
Заклично і прощально,
Шугає крізь літа
На фото,
На стіні.
