Беру воду та з переброду: Вірш

Беру воду та з переброду,
Не виберу до дна.
Жила в батька та не год, не два,
Не згадаю добра.
Не так добра та не так добра,
Як прежнього лиха.
Як не вийду та на вулицю,
То й улиця тиха.
А як вийду та на вулицю,
Жартую — пустую,
А на свою та головоньку
Потуженьку чую:
Що сьогодні я на улиці,
Завтра помандрую.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Беру воду та з переброду":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Беру воду та з переброду: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.