Біду собі купила
Та за свої гроші,
Кажуть біду любити,
Біда не хороша.
І кривнЙ і сліпий,
Ще до того горбатий,
Як стане трикотати,
Треба з хати утікати.
Я в неділю п’яна була,
В понеділок спала,
А в вівторок снопів сорок
Пшениці нажала.
В середу сушила,
В четвер молотила,
А в п’ятницю продавала,
В суботу пропила.
За що ж мене, мужу, б’єш,
За якії вчинки,
Чи я тобі не напряла,
За рік два починки?
Не сама я пряла,
Пряли помічниці,
То за муку, то за тісто,
То за паляниці.
Чи я тобі не жінка,
Чи не господиня:
Три дня хати не мела,
Сміття по коліна.
Хоч і буду я мести,
То не буду я нести;
Купи, мужу, візочок,
Будем сміття везти.
Купи, мужу, візочок,
І сиву кобилу,
Вивезімо сміттячко
На попову ниву.
А попова ціла нива,
Сім літ не родила,
Як вивезли хвуру сміття,
Пшениця вродила.
