Про обшири далекі, ще не звідані,
Непройдені країни голубі
Хотів би я в моїм казати оповіданні
У вечори засніжені тобі.
Щоб із вершин сріблястих Андалюзіїї,
З норвезьких фйордів і крутих доріг,
Мандрівні заспокоївши ілюзії,
На рідний припадали ми поріг.
