Коханій Ніль моїй — як щороку — на десяте листопада 1973
Пойняті полум’ям веселковим розквітлим,
Ми знову ввечері свічки святочні світим
У день осінній Твій. Усе, що рік зберіг —
Краплини радости, листки тремкі з беріз,
Трояндні пелюстки й осінки–хризантеми,
З грядок позбирані — в вінок Тобі плетем ми
І колом станувши, з онуками й дітьми
Співаєм многих літ: щоб зимної зими
Не знали дні Твої, щоб сонцем завжди квітли,
Як матірня любов, щоб погляд — зір Твій світлий —
Промінням осипав і щастям золотив
Доріжки і стежки у світ майбутніх див.
