Уже ж нам щедре сорокріччя вересніє,
Подружого життя багатих сорок літ —
Із щастя леготом і горя буревієм,
Що в спільний наш впліталися політ.
Сьогодні звідусіль роздзвінням звістки —
То радісно нам рідні голоси дзвенять
Ставних синів і доні, зятя і невістки,
Шестірки щасної вродливих внученят.
