Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона булa?
Взяли ж мене поламали
І в пучечки пов’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не трaвиця була,
Чи я в полі не зелена росла?
Взяли ж мене покосили
І на сіно посушили!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була,
Чи я в полі не зерниста була?
Взяли ж мене та й пожали
І в снопики пов’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була,
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки – повсихали,
Були кращі – повмирали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
