Галина Онацька – Рушничок: Вірш

Мальви усміхнулися
З рушничка мені,
В сонечко вдягнулися
Вже на полотні.

Квіточка до квіточки –
Сила вікова,
То і мама й діточки,
То любов жива.

Дрібно помережаний
З льону рушничок,
Він із долі межами –
В полі колосок.

Він – стежина росяна,
Там, де маків цвіт,
Де ногами босими
Ходим стільки літ.

Стежечка барвистая –
Мамин оберіг.
До хатини рідної
Рушничок проліг.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Онацька – Рушничок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Онацька – Рушничок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.