Ганна Чубач – Мій Олімп: Вірш

Мій Олімп — та найвища гора,
Що не вища за нашу хатину.
Тут колись голосна дітвора
Калатала у дзвоники сині.

Тут колись…
І тепер, і тепер
Всі вітри тут пахучі, полинні.
Час минув, але пам’ять не стер:
Та гора — моя перша вершина.

Мій Олімп — вічна мрія моя.
Щоб зійти — не потрібно багато:
Тільки б день невгасимо сіяв
На горі, що не вища за хату…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – Мій Олімп":

Відгуки до поезії: 1

  1. Олеся

    класний вірш мені дуже подобається

Залишити відповідь

Читати вірш поета Ганна Чубач – Мій Олімп: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.