Ганна Чубач – Ромашковий сонет: Вірш

Вінок сонетів — то вінок із слів.
Слова в сонетах скромні та пахучі.
Мені сказали: “Ти така везуча —
Тобі бузок за хатою зацвів”.

Я розгорнула довгі віти днів
І подивилась на бузок, на хату…
О, як мені веселої співати:
Увесь бузок — узяв і відсинів!

А був такий високий і рясний,
Здавалось, неба квітами дістане,
А от узяв — і рано так зів’янув…

Тому на поле крізь туман густий
Я все життя ходить не перестану:
Там цвіт ромашок до зими не в’яне.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – Ромашковий сонет":
Підписатися
Сповістити про
2 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Не знав що бузок буває синього кольору. Просто рими не змогли підібрати. Амебно

Амебно для амеби, а для нормальних людей — душевно.

Читати вірш поета Ганна Чубач – Ромашковий сонет: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.