Ганна Чубач – Ромашковий сонет: Вірш

Вінок сонетів — то вінок із слів.
Слова в сонетах скромні та пахучі.
Мені сказали: “Ти така везуча —
Тобі бузок за хатою зацвів”.

Я розгорнула довгі віти днів
І подивилась на бузок, на хату…
О, як мені веселої співати:
Увесь бузок — узяв і відсинів!

А був такий високий і рясний,
Здавалось, неба квітами дістане,
А от узяв — і рано так зів’янув…

Тому на поле крізь туман густий
Я все життя ходить не перестану:
Там цвіт ромашок до зими не в’яне.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – Ромашковий сонет":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ганна Чубач – Ромашковий сонет: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.