Сиджу у барі інфузорій.
Ціджу в бокалі сіль прозору…
Крапля.
Вафля.
Цигарка.
Таксі…
Куди поділись амеби всі?
Пішли додому.
Спати.
Їсти.
Кохатись.
Митись.
Бігти на службу.
Сповідувать дружбу…
А я — за ниття!
Це мій акваріум…
Хочу — купаюсь в грузькому багні!
Ні…
Цвяшок.
Мотузка.
Пральне мило.
Нас попід тином у космос змило
й винесло…
Ранок.
Легкий сніданок.
Дієта.
Сієста.
І знов таксі…
Ми раді вітати амеб усіх!
Сиджу у барі інфузорій,
Давлю стегном медуз прозорих…
Це мій акваріум.
- Наступний вірш → Ірина Цілик – Таті
 - Попередній вірш → Ірина Цілик – Марині
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
