Сиджу у барі інфузорій.
Ціджу в бокалі сіль прозору…
Крапля.
Вафля.
Цигарка.
Таксі…
Куди поділись амеби всі?
Пішли додому.
Спати.
Їсти.
Кохатись.
Митись.
Бігти на службу.
Сповідувать дружбу…
А я — за ниття!
Це мій акваріум…
Хочу — купаюсь в грузькому багні!
Ні…
Цвяшок.
Мотузка.
Пральне мило.
Нас попід тином у космос змило
й винесло…
Ранок.
Легкий сніданок.
Дієта.
Сієста.
І знов таксі…
Ми раді вітати амеб усіх!
Сиджу у барі інфузорій,
Давлю стегном медуз прозорих…
Це мій акваріум.
- Наступний вірш → Ірина Цілик – Таті
- Попередній вірш → Ірина Цілик – Марині