Ірина Жиленко – Кубикове Місто: Вірш

Капітане, добрі вісті,
розчудесні просто.
Славне Кубикове Місто
просить вас у гості.

А живуть там симпатичні
кубикові люди,
хоч голівки в них кубічні,
та зате премудрі.

Крутять кубикособаки
кубикохвостами,
тут сміливо можна якір
кинуть, Капітане!

В синім кубикобудинку
ще не спить вночі там
у халатику в клітинку
кубикоучитель.

Ставить кубикові двійки
ще й бурмоче грізно він:
— Цим хлопчиськам тільки бійки
та хокей у голові.

І хитає головою
кубиковий глобус:
— Знов не вивчив кубик Вова,
де пустеля Гобі?

А тим часом зацвітає
кубик-кактус звично.
А до того ж закипає
самовар кубічний.

Доки кактус зацвітає,
самовар не вистиг —
завітайте, Капітане,
в Кубикове Місто.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ірина Жиленко – Кубикове Місто":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ірина Жиленко – Кубикове Місто: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.