Прокинутися з повним домом щастя!
Відкрить вікно в туманний березняк.
А мокрий вітер б’ється круг зап’ястя,
як спіймане промерзле пташеня.
Це вже весна. І протяги хмільні
похмурого заплаканого талу
зашарпали халатик на мені
і в рукава насипали фіалок.
- Наступний вірш → Ірина Жиленко – Осінь, копання картоплі
- Попередній вірш → Ірина Жиленко – Сад
(2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)