У тих роках, що божевіллям
зістали в пам’яті людей, —
де шум степового дозвілля,
бурливий Дніпр, ясне Поділля, —
там жив Творець нових Ідей.
Син українського народу,
минулих світлостей Боян,
і Месник, що над все свободу
цінив, — з козацького був роду, —
у бою не лякався ран.
Пророк святої України,
великих замірів, Голгот;
Він воскресив дух на руїні,
засланцем мучився в чужині
за рідну землю, свій народ.
Це вождь палкого покоління,
що розуміє ціль життя,
що в бій іде, у полуміння
із чести, з власного сумління,
без повеління й каяття.
Його слова — це жар, багаття,
що опромінило весь світ,
це — сонце, запал і завзяття,
закони правди, а печаттю
над ними — віщий Заповіт.
