Я чую відгомін розмов.
Щось м’язи запалом набрякли:
хай закипить на світлий заклик
блаженна кров.
Не спроневірять запальні
юнацькії звитяжні сили
і ноги, що пролинуть милі
для ясних днів.
І вірю в праведність бажань,
що виявили міліони
в днях прав своїх, своїх законів,
в часі повстань.
Країно, бачу я в тобі
крізну сьогодні неминучість,
а славно різьблену будучність
по боротьбі.