Кукурікаєм –
кожен за власним тином,
але сонце не сходить і досі…
Додивляй свої сни немовлятські,
державо-дитино,
в темнім запічку долі, в гарячому просі.
- Наступний вірш → Іван Низовий – О, то була епоха із епох
- Попередній вірш → Іван Низовий – Перечорніли голуби
(Оцінок ще немає)