На-здо-же-ни!
Мені уже піввіку,
А за піввіком “хвостик” миготить…
Люби мене на заздрість чоловіку.
На ревнощі йому –
Нехай не спить!
Цілуй мене, милуй мене, спокушуй,
Примушую до перелюбу мене,
В моїй душі погрій пригаслу душу –
Вона ще не-без-печ-но спалахне!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Мов не було тієї ночі
- Попередній вірш → Іван Низовий – Тісно й на цвинтарі