Воронці нев’янучі – поети,
Що вмирають тихо на зорі,
Всі вони з маленької планети
Казкаря де сент-Екзюпері.
Каменем ніхто не кане в Лету –
Кожен з них тихенько на зорі
Відлітає знову на планету
Казкаря де сент-Екзюпері.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Хутірська ідилія
- Попередній вірш → Іван Низовий – Моя душа була така
(Оцінок ще немає)