Подія, сказати б, не бозна яка,
А краще сказати – подія ніяка:
Мене холодильник порожній злякав –
Продуктів у ньому
Що кіт мій наплакав.
Як добре, – радію, – що з Рудки привіз
Торбину картоплі – дарунок від Галі:
“Дайош” кулінарний швидкий імпровіз!
“Долой” всі жалі ще й обридлі печалі!
Тушкована, смажена – ой і смачна,
Бо рідна, бо з Рудки – печена, варена,
До вжитку готова і без каплуна,
Бо салом присмачена й густо перчена.
І сам я наївсь, і собак та котів
Харчем забезпечив. І спати почовгав.
Й подумав сонливо: “Чого б я хотів?”.
І вже уві сні муркотнув: “Анічого…”.
