Іще не сніг і навіть ще не іній,
ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць — ліс такий осінній,
куди не ступиш, все щось шарудить!
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидимий їжак…
- Наступний вірш → Тамара Шевченко – Осінь, гарна молодиця
- Попередній вірш → Вікторія Чорній – Завтра нас усіх чекає осінь
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші