Вірші класиків > Ліна Костенко: Вірші > Ліна Костенко – Навшпиньки повертаюся в ті дні

Ліна Костенко – Навшпиньки повертаюся в ті дні: Вірш

Навшпиньки повертаюся в ті дні.
Вони, як сонце, сходять у мені.

Там є наш дім і обрій твоїх рук,
і ще душа не відає розлук.

І ще є час для друзів і гостей.
І щастя є. І донечка росте.

І син малює квіточку зорі,
як той Маленький принц Екзюпері.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Ліна Костенко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ліна Костенко – Навшпиньки повертаюся в ті дні":

Читати схожі вірші:

  1. Ліна Костенко – Зорі
  2. Ліна Костенко – Українське альфреско
  3. Ліна Костенко – Дощі випадають нечасто
  4. Ліна Костенко – За чорно-синьою горою
  5. Ліна Костенко – Мій милий, мандрівнику гордий
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ліна Костенко – Навшпиньки повертаюся в ті дні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.